• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Творчість вихованців

Він – народу нашого душа,

Його дума – серед ночі сонце.

Віра в нього в серці не згаса,

Його образ – сонях у віконці…

Чоло в зморшках, старі сильні руки,

Вуса й чорні очі, мов зірки.

Все життя своє провів у муках,

Щоб таким запам’ятатись навіки.

Українець молодий та старий

Процитує вам його слова.

Щойно над Дніпром повиснуть хмари –

У душі сердитий вітер завива…

Запечуться на вустах гарячих

Рядки всіх Шевченкових віршів,

Бо заради правнуків козацьких,

Він на папері душу залишив.

Доки є останнє наше слово,

Доки українець – не німий,

Буде жити українська мова,

Отже і Шевченко ще живий!

Швачка Дарина, учениця 9-Б класу




Шевченко

Його ім’я знайоме кожному із нас.

Він – батько неньки-України,

Боровся за свободу, звуть його Тарас

Відомим є кожній родині.

Він ясне світло в темряві знайшов,

Підняв народ пригноблений з колін,

До кращого майбутнього упевнено ішов,

Туди, де більше не побачить він руїн.

Вів боротьбу за українське слово,

Яке для нього зброєю було,

За Батьківщину, волю свого роду,

Щоб наше покоління щасливо жило.

Проживши в бідності життя своє,

Залишив по собі багатий спадок.

Шевченко з нами, він не вмер. Живе!

Його поезія – вічне свічадо.

Тарас Шевченко –гордість Батьківщини.

Нам не забуть ніколи це ім’я.

Славетний геній, вірний син Вкраїни-

Пам'ять про нього в серці не вмира!

Овчаренко Артур, учень 11-Б класу




Украина, к тебе….

А ты думала о том, что будет дальше ,Украина?!

А ты подумала о нас-простых людей «на дне»?!

А что оставишь нашим детям ты – руины?!

И ты подумай, что взамен мы отдадим тебе?!

На нас ты посмотри сейчас!

Ведь мы -простой народ, купаемся в изгое…

Ты, Украина- стала просто власть…

Поверь, мы не живём на воле!

За что стояли наши ветераны?

За власть, за деньги, порошок?!

А ведь сейчас за «бабки» наши раны

И хуже-просто тело в «дым-мешок»…

Сейчас смеются, когда старый нищий дед,

Проходит, стонет, тянет ноги

И падает на снег от боли с криком : «Нет!»

Его же добивают: «Прочь, убогий!»

Здесь каждый мимо бедняка пройдёт,

Ворочит взгляд свой в сторону покоя,

А тот старик, сжимая, прячет хлеб,

Ворованный из дома Троя.

А власть?!Она здесь не при чём!

Она же так добра, великодушна!
Да, нет! Она мертва в глазах людей,

Родная наша, Украина, ты послушай

Детей, рождённых на земле твоей!

Ты думаешь не как жить, а как выжить,

Где спрятаться или пойти куда,

Уже мы в поле чёрным дымом дышим,

Проходит жизнь вот так, измениться ль когда?

Как страшно понимать: нас нет и больше нас не будет!

Последние Люди скоро уйдут…

А мы- пародия на них, мы-блюдо,

Что дьяволу красиво подадут!

Овчаренко Артур, 11-Б кл.



Рідна школо моя!

Школо моя, рідна школо!

Друга домівко моя.

Радісний та бадьорий

Щоранку до тебе йду я.

Школа для нас – це святиня,

Храм, де дають нам знання.

Школа для мене – це гордість,

Тут вчилась вся моя сім'я.

Тато, мама і бабуся

В школі навчались моїй.

Тому-то я і горджуся,

Що теж я навчаюся в ній

Бондаренко Євген, учень 6-Б класу



Моя рідна школо.

Моя рідна школа!

Мій перший урок!

І перший у п'ятому класі дзвінок!

І вчителька перша!

Мов мама моя,

Чекала щоранку,

Навчала щодня.

Дзвінок наш шкільний

На урок всіх скликав,

А «містер урок»

Нас науки навчав.

Нарешті дійшла я

До випускників.

Вони – наша гордість!

Славлять рідний дім.

А школі виповнюється

Аж сто літ!

Від учнів своїх

Ти приймаєш привіт.

Дарую вітання

І квітів букет.

Улюблена школо,

Вітаю тебе!

Якимчук Світлана, учениця 7-А класу

Кiлькiсть переглядiв: 199

Коментарi

  • Клінт Іствуд

    2013-11-04 18:11:33

    Нормально:)...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.