• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

/Files/images/АТО.jpg

Герої не вмирають!
І не меркне їхня зоря!
Вони як підсніжники — в зимі воскресають,
Їхній подвиг — квітуча весна!

Герої не вмирають!
Як не вмре ніколи любов,
Вони як підсніжники - в зимі воскресають,
Але не білі — червоні як кров...

Герої не вмирають!
Бо куля душі невбива...
Вони як підсніжники — в зимі воскресають,
Безсмертне є їхнє життя!

Герої не вмирають!
І кожен про це пам'ятай!
Рабів до Раю не пускають!
Героям призначений Рай!

отець Петро Половко.

Історія твориться сьогодні. За становлення української держави наші співвітчизники нині платять найвищу ціну. Неоголошена війна на сході країни, щоденні смерті наших військових та мирних жителів Донбасу – об’єктивне підтвердження того, що боротьба за незалежність нашої держави ще не завершена.

У цей нелегкий для нашої держави час військовослужбовці Збройних Сил України та добровольці з цивільного населення мужньо і відважно борються з ворогами нашої держави. Багато серед них і онуфріївчан, які з честю боронять свою землю.Серед них мобілізовані згідно розпорядження Онуфріївської селищної ради:

1. Січкорук Михайло

2. Довгопол Роман

3. Шалаєв Олексій

4. Чернявський Олександр

5. Гордієць Андрій

6. Дарабанов Дмитро

7. Довгопол Богдан

8. Гога Володимир

9. Рудницький Сергій

10. Шапар Дмитро

11. Самков Сергій

12. Голєв Олексій

13.Калантаєвський Володимир

14. Івашина Олексій

Відколи перші мобілізовані з Онуфріївщини були відправлені в зону проведення АТО для рідних і просто небайдужих земляків розпочалися нестерпні години їх очікування з війни. 22-річний навідник танка Ігор Іванченко з Успенки брав участь у запеклих боях. Танк кілька разів горів. Потрапляв під шквальні обстріли гранатометів, «Градів». Під Іловайськом пострілом з гранатомета танк був підбитий, поранений в голову Іванченко був в єдиному злагодженому механізмі зі своїм екіпажом. На превелике щастя Ігор вижив.

Вся Онуфріївщина оплакувала справжнього патріота української землі – Дмитра Шевчанка, який о 4 годині ранку 4 липня загинув під селом Новоселівка-1, що неподалік Слов’янська.

Дмитро брав участь у антитерористичній операції у складі 93-ї окремої механізованої бригади. Служив оператором-навідником, заступником командира БМП -2. Похоронили його в селі Успенка. Вклонімося його подвигу, збережімо світлу пам'ять про Дмитра та всіх загиблих за незалежність, збереження цілісності та суверенітету України.

Команда Онуфріївських волонтерів на чолі з Володимиром Гогою уже багато разів побували з гуманітарним вантажем в зоні АТО.

/Files/images/АТО1.jpg

Болить душа за Україну

Прорізавсь голос чийсь сердитий,
В тумані тишу роздира:
То знов привезли дітей убитих
Зі сходу — з міста і з села.

Тож будуть сльози і ридання
Коханих, бідних матерів,
Бо знову свіже поховання
Їх любих, рідних їх синів.

Чи довго будемо страждати
Та проливатимемо кров,
За рідну землю воювати,
Бо ворог лізе знов і знов?

В нас військо бідне, майже голе,
Бронежилетів, касок в них нема.
Та битись з ворогом готові —
Болить за Україну в них душа.

Орест Дзвінка.
м. Теребовля.

Рідні та близькі військовослужбовців, які виконують бойові завдання в зоні АТО організували мистецьку акцію . Дітлахи підготували для захисників Вітчизни яскраві малюнки з елементами державної символіки та написали підбадьорюючі листи.

Це новітні українські герої. Вшанувати їх – наш обов’язок.

/Files/images/АТО2.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 1236

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.